Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Панов О$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 9
Представлено документи з 1 до 9
|
1. |
Власенко С. В. Вплив патогену твердої сажки tiletia tritici на рослин пшениці озимої в різних фазах розвитку [Електронний ресурс] / С. В. Власенко, Ю. М. Іванов, О. І. Панов // Наукові праці Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків. - 2013. - Вип. 18. - С. 87-89. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpicb_2013_18_21
| 2. |
Красносельський М. В. Випадок множинного метастатичного ураження геніталій при раці шлунка [Електронний ресурс] / М. В. Красносельський, В. С. Сухін, С. М. Балака, О. М. Сухіна, О. В. Панов, О. А. Датченко, І. М. Пономарьов // Український радіологічний журнал. - 2016. - Т. 24, вип. 4. - С. 59-64. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/URLZh_2016_24_4_12
| 3. |
Спузяк Р. М. Комплексна рентген-ендоскопічна діагностика бронхопульмонального карциноїду [Електронний ресурс] / Р. М. Спузяк, О. В. Панов, В. В. Шаповалова, А. Р. Спузяк // Радіологічний вісник. - 2017. - № 1-2. - С. 95. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/radvis_2017_1-2_102
| 4. |
Балака С. М. Интервенционная радиология в лечении послеоперационных повреждений мочеточников [Електронний ресурс] / С. М. Балака, Г. В. Гречіхін, М. В. Красносельський, О. В. Панов, В. С. Сухін, М. В. Вербицький, О. І. Суходольська, Д. А. Веремей // Український радіологічний журнал. - 2019. - Т. 27, вип. 1. - С. 20-24. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/URLZh_2019_27_1_5 Описано особливості техніки малоінвазивного лікування уретеровагінальних нориць, що виникли в післяопераційному періоді. Розвиток даного ускладнення у більшості випадків вимагає проведення відкритої хірургічної операції, але спайковий процес і запальні зміни ускладнюють виконання реконструктивної операції. Застосування методів інтервенційної радіології, таких як стентування сечовода, надає можливість з мінімальною інвазивністю закрити сформовану неповну норицю та відновити цілісність сечовода. У той же час деструкція стінки сечовода і наявність сечового затікання значно ускладнює проходження зони пошкодження як антеградно через нефростомічний доступ, так і ретроградно за допомогою цистоскопії. Застосовано техніку "рандеву", яка за допомогою комбінованого використання нефростомічного та цистоскопічного доступу надає можливість провести стентування сечовода в таких складних ситуаціях.
| 5. |
Панов О. В. Випадок меланоми шлунково-кишкового тракту (первинно-множинне чи вторинне ураження?) [Електронний ресурс] / О. В. Панов, Р. М. Спузяк, О. А. Радченко, Г. Р. Скорик // Український радіологічний журнал. - 2019. - Т. 27, вип. 3. - С. 222-224. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/URLZh_2019_27_3_14 Злоякісна меланома системи органів травлення є надзвичайно рідкісним неепітеліальним новоутворенням із частістю 0,0036 випадків на 1 млн людей на рік. Тому про етіологію цієї патології відомо надто мало. Даний вид меланоми може бути метастазами ділянки первинно ураженої шкіри чи бути істинною первинною пухлиною, яка виникає зі слизової оболонки ШКТ. Меланоми стравоходу складають близько 0,1 - 0,2 % від усіх раків стравоходу та 0,5 % усіх позашкірних меланом. Майже у 90 % випадків пухлина локалізується в середній чи нижній третині стравоходу. Частіше над усе меланома стравоходу має вигляд поодинокої пухлини, але у 12 % випадків спостерігається множинне ураження. Диференціальна діагностика первинних і вторинних меланом ШКТ є доволі складною. У повідомленні наведено клінічний випадок меланоми стравоходу, яку було виявлено під час фагоезогастродуаденоскопії з гістологічним підтвердженням, а також множинному ураженні шлунка і дванадцятипалої кишки. Діагностика меланом органів ШКТ насамперед повинна орієнтуватися на візуалізацію патологічної зони та біопсію пухлини з її гістологічним дослідженням.Злоякісна меланома системи органів травлення є надзвичайно рідкісним неепітеліальним новоутворенням із частістю 0,0036 випадків на 1 млн людей на рік. Тому про етіологію цієї патології відомо надто мало. Даний вид меланоми може бути метастазами ділянки первинно ураженої шкіри чи бути істинною первинною пухлиною, яка виникає зі слизової оболонки ШКТ. Меланоми стравоходу складають близько 0,1 - 0,2 % від усіх раків стравоходу та 0,5 % усіх позашкірних меланом. Майже у 90 % випадків пухлина локалізується в середній чи нижній третині стравоходу. Частіше над усе меланома стравоходу має вигляд поодинокої пухлини, але у 12 % випадків спостерігається множинне ураження. Диференціальна діагностика первинних і вторинних меланом ШКТ є доволі складною. У повідомленні наведено клінічний випадок меланоми стравоходу, яку було виявлено під час фагоезогастродуаденоскопії з гістологічним підтвердженням, а також множинному ураженні шлунка і дванадцятипалої кишки. Діагностика меланом органів ШКТ насамперед повинна орієнтуватися на візуалізацію патологічної зони та біопсію пухлини з її гістологічним дослідженням.
| 6. |
Іванов Ю. М. Прояв ознаки морозостійкості в гібридних поколіннях пшениці м’якої озимої [Електронний ресурс] / Ю. М. Іванов, С. В. Власенко, О. І. Панов, С. Д. Орлов // Наукові праці Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків. - 2016. - Вип. 24. - С. 49-53. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpicb_2016_24_8
| 7. |
Сухіна О. М. Пізня променева токсичність після радикальної радіотерапії раку геніталій [Електронний ресурс] / О. М. Сухіна, К. В. Немальцова, О. В. Панов // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. - 2020. - Вип. 25. - С. 130-147. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prmtr_2020_25_8 Променева терапія злоякісних пухлин жіночої статевої сфери, навіть з використанням можливостей сучасної радіотерапевтичної апаратури і дозиметричного планування, призводить до розвитку місцевих променевих змін. Під час їх лікування використовується підхід, що включає методи загального і місцевого впливу. Одним із перспективних напрямків визнається створення оптимальних комбінацій медикаментозних засобів (у формі мазей, гелів, аерозолів, супозиторіїв тощо), що чинять лікувальну дію на запальний процес. У роботі відображено клінічний перебіг і етапність виникнення пізніх променевих реакцій шкіри, слизової піхви/шийки матки, сечового міхура та кишечника, а також особливості їх лікування. Представлено дані літератури та власні практичні напрацювання щодо лікування променевих ускладнень. Зауважено, що основною причиною розвитку місцевих променевих ушкоджень є похибки у плануванні та проведенні променевої терапії, коли застосовуються високі поглинені дози, які перевищують толерантність здорових тканин. Причиною можна вважати і недоврахування дозового розподілу іонізуючих випромінювань у тканинах, наявність у пацієнтів супутніх захворювань і недооцінку віддалених наслідків впливу радіації.
| 8. |
Бондаренко М. О. Вплив концентрації алмазів на кінетику усадки системи Fe – Cu – Ni – Sn – CrB2 при гарячому пресуванні [Електронний ресурс] / М. О. Бондаренко, В. А. Мечник, М. В. Супрун, О. В. Панов // Наукові праці Донецького національного технічного університету. Серія : Гірничо-геологічна. - 2010. - Вип. 11. - С. 69-74. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npdntu_gg_2010_11_13
| 9. |
Панов О. В. Оптимізація силової конструкції ґрунтообробного обладнання на прикладі шлейф борони "ЛАРІ" [Електронний ресурс] / О. В. Панов, Е. А. Сімсон // Машинобудування. - 2022. - № 29. - С. 15-31. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mashbud_2022_29_4
|
|
|